Життя крізь замети

Зима та скажений сусід зробили життя всіх українців боротьбою за виживання. Неймовірна кількість снігу позамітала все навколо, - дороги, тротуари, будівлі, ліси і поля. А скажений сусід під час морозів розбомбив енергосистему України до стану, коли світло подається по 4 - 6 годин на добу, і це тільки в кращому випадку. Відновити все - це час та ресурс. На все треба погоду і відсутність повторних атак росіянців на енергетичні об'єкти. Ні першого, ні другого варіанту у нас немає... Тому - виживаємо, допомагаємо один одному, щоб знову зустрічати весну.

У нас в містечку нещодавно відкрився новий супермаркет. Що цікаво, - для такої невеликої кількості жителів нам вистачало вже існуючих двох, і ринку. Нові підприємці з обережністю відносились до ідеї організувати ще один магазин тут, бо були великі шанси прогоріти. Але тепер, як я переконалася, у нас додалося багато народу. Швидше за все, це - внутрішньо переміщені особи. І слава Богу, що завдяки їм містечко ожило.
Колись в цю пору року вже після четвертої зачинялися всі магазини, і в містечку панувала мертва тиша. Не було можливості купити щось із господарських чи домашніх товарів після обіду. Працювали тільки пару продуктових маленьких магазинчиків.
Тепер же супермаркети працюють допізна. Їх "супутники" - "Копієчка" та "Аврора" також відчинені аж до восьмої вечора. І, о диво, - народ відвідує всі ці магазини до самого закриття! Навіть зараз, при ось таких заметах, пізно вечором у містечку можна зустріти багато людей.

Так, темно. Так, холодно. Але, як хтось сказав:
Якщо настане кінець світу, то виживуть тільки українці!😁