Усі хочуть полуничку

Привіт, друзі!

Незважаючи на не надто сприятливу погоду - спочатку засушливу та холодну весну і запізніле тепло, а тепер ще й дощі - наша полуниця почала дозрівати. Але приваблює вона не лише нас, людей, серед яких найбільшими її шанувальниками, звісно, є діти. Полуниця також смакує слимакам. 🤪

На щастя, цього року рудих слимаків (раніше чужинців на наших городах, а тепер у мокрі роки справжній бич) не так багато, як минулого. Причиною, мабуть, стала тривала посуха. Лише коли почалися дощі, кілька слимаків повилазили зі своїх схованок і вирушили на пошуки їжі.

Минулого року руді іспанські слимаки, цей інвазивний вид, що заполонив наші городи, просто пожирали все довкола. Здавалося, що від них неможливо нічого вберегти. Цього року, слава Богу, ситуація значно краща. Навіть якщо зараз дощів стане більше, навряд чи вони вже встигнуть так сильно розмножитися. Посуха суттєво зменшила їхню чисельність, адже для розмноження їм потрібна волога.

А полуниця цього року вдалася на славу. Кущі розрослися, стали густими та здоровими, хоча навесні було сухо і доводилося поливати. Єдине, чого їй трохи бракує, - це сонця, бо росте вона під вишнями. Але навіть попри це ягід вистачає.

Діти вже активно ласують першими полуничками. Ми з чоловіком теж одного разу трохи поласували. Мій чоловік дуже любить полуницю зі сметаною та цукром. Я навіть приготувала йому невеличку мисочку як приємний сюрприз. Він стільки разів із захопленням згадував цю страву зі свого дитинства, що мені захотілося хоча б ненадовго повернути його в ті безтурботні роки. ☺️

Він був дуже вдячний за цей смаколик, родом із дитинства)). А полуниці в нас ще багато зеленої, тож дітям точно вистачить, щоб досхочу нею поласувати.

А от чоловікові, мабуть, довелося б засадити полуницею пів городу. Бо якщо дати йому волю, то він би полуницею зі сметаною та цукром снідав, обідав і вечеряв. 😄