Про ліфт

Хелов, френди!

Хоч я й говорю українською, але захотілося трохи урізноманітнити вступ 😊

Коротше, хотів ще поділитися своїми думками про ліфт у будинку, де ми знімали квартиру у Валенсії. Провели ми там три дні (по факту два) й дві ночі.

Будинок був триповерховий. Я підозрюю, що колись сходи в ньому були значно ширшими. Бо, якне ставили. Думаю, що і тут ситуація була така сама, але з часом хтось вирішив встановити ліфт… і просто втиснув його у вже наявний простір.

Поставили таку собі коробку ліфта — наче й не надто велику, але через те, скільки простору вона забрала, виглядала вона гігантською. Сходи звузилися настільки, що лишився буквально вузенький прохід для однієї людини. А щоб двом розминутися — комусь обов’язково доводилося притискатися плечем до стіни. Дуже нетипово і, чесно кажучи, дивно виглядало.

А ще мене вразила одна річ, яка для України, з нашими холодними й сніжними зимами, здається просто немислимою. У даху над сходовим майданчиком… була дірка. Її просто накрили шматком якогось пластику. Не дах, не перекриття — а буквально пластик.

Коли йшов дощ, було чутно, як він барабанить по ньому, і все це виглядало надзвичайно ненадійно. Було відчуття, що ще трохи — і той пластик або зірве, або він просто трісне. Якби пішов град — я впевнений, він би легко пробив таке «накриття», і весь сходовий майданчик просто залило б потоками води.

І це при тому, що нас попереджали про можливі сильні зливи, які можуть затоплювати вулиці. А тут — шматок пластику на даху. Отака дивовижна місцева «халатність», принаймні з нашої, української, точки зору.

А, і ще зовсім забув 🙂

Про фото будинку, яке я поставив першим — того різдвяного, з ведмедиками. Я просто хотів почати допис з чогось гарного й святкового, а не з технічних деталей. З ведмедиками вийшло мило, атмосферно — тому хай уже буде так. Просто гарне фото для настрою.