На дні річки

Привіт, друзі! Я вже писав у попередніх дописах про те, що у Валенсії було реалізовано грандіозний інженерний проєкт — осушення кількакілометрового русла річки Турія, яка раніше протікала просто через центр міста. Річку відвели приблизно на 16 кілометрів від Валенсії, оскільки вона часто й дуже сильно затоплювала центральні райони.

Особливо руйнівною була повінь у середині 1950-х років, під час якої загинуло багато мешканців, а центр міста зазнав серйозних руйнувань. Саме після цієї трагедії й було ухвалено рішення відвести річку вбік.

Після цього довгий час точилися дискусії, що ж робити з осушеним руслом. Розглядали навіть варіант побудови швидкісного шосе. Та зрештою було прийнято одне з найкращих рішень — створити на місці колишньої річки величезний парк.

Саме в цьому парку нині розташований комплекс Міста мистецтв і наук, у якому ми побували. Ми відвідали Музей науки, але загалом там є багато різних будівель і просторів. Серед них — Аґора, місце для концертів, виставок і різноманітних культурних подій. Саме цю будівлю ви бачите на одному з фото — я зробив його вже дорогою назад із музею.

Оскільки колись тут текла річка, над осушеним руслом збереглося дуже багато мостів — один із них також видно на другому фото. І хоча русло сьогодні сухе, воно й далі виконує свою важливу функцію: під час сильних злив вода може швидко заповнювати цей простір.

Саме тому тут постійно попереджають про небезпеку раптового затоплення. Коли ми гуляли парком після дощу, вхід на дно колишнього русла напередодні був перекритий — нікого не пускали через ризик сильних злив. І це цілком виправдано, адже в разі справді інтенсивного дощу ситуація могла б стати небезпечною.

Хоча надзвичайно сильна злива так і не випала, дощ був доволі інтенсивний, і коли ми вже проходили повз, на дні русла залишилися великі калюжі, які добре видно на фото. Вони ще раз нагадують, що навіть у цьому неймовірно красивому й продуманому парку колишня річка Турія й досі живе своїм природним життям.